«Тих жахливих часів гіркота»

Палає свіча… Хай палає.
Поєднає нас вона в цей час.
Хай сьогодні спогади лунають.
Пам'ять чиста, світла і велична
Пісня й слово хай єднає нас.

Осінь 1932 року стала для українського народу межею неймовірно жорстокого повсякдення: кому до рятівного житнього хлібу урожаю 1933-го року, кому до миті останнього подиху. Той трагічний час не викорінив остаточно у людей моральних основ. Знаходились і голови колгоспів, які з небезпекою для себе забезпечували громадське харчування, і совісні люди, які були змушені ставати «активістами», і просто односельчани, які гуртом допомагали наскільки було сил ближньому.

Зелена планета

   Сьогодні ми часто говоримо про чудодійні властивості рослин. Зустрічаємо їх  у лісі, на полі, на підвіконні, але навіть не замислюємось, що у нас під ногами справжній скарб. І цей скарб – лікарські рослини. Люди ще в далеку давнину помітили, що в багатьох рослин прихована цілюща сила, тому почали використовувати їх для лікування хвороб. Так почала розвиватися народна медицина. Ці рослини полегшували страждання хворих.

Знайомство з майстринею.

 Одне життя їй відпустив Господь,

                                                          Одне єдине, як усім на світі.

 Було воно із бід і перешкод,

 Та в нім вона змогла побачити квіти…

    

    Цікавою і змістовною була розповідь про українську художницю Катерину Білокур. Бібліотекар Світлана Котова провела імпровізовану зустріч – знайомство з майстринею, говорила про її важкий і тернистий життєвий шлях, її прагнення малювати. Із цікавістю слухали відвідувачі Нехворощанського Територіального центру цю розповідь та розглядали картини, які вміщені у книзі «Катерина Білокур», що вийшла у Києві у 2001 році.  

«Заспів»

Поет – це той, хто пробиває мури

Та вміє словом душу прокричать.

   Справжня поезія — неповторна. Це не завжди означає виняткову оригінальність чи сміливий експеримент. Поезія може розповідати і про цілком знайомі, буденні речі звичайними словами, але розкривати їх по-новому, давати нам новий погляд. Поезію та звичайне мовлення можна порівняти з алмазом та графітом. І дорогоцінний камінь, і темно-сірий мінерал складаються з однієї і тієї ж речовини — вуглецю, але атоми в їхній структурі поєднані по-різному. Так само і поезія може складатися з цілком звичайних слів, які ми чуємо щодня, але поєднувати їх по-новому, створюючи досі небачені словесні коштовності.

«Надвечір’я»

     І знову учасники «Надвечір’я», клубу за інтересами, зібралися у теплому і затишному приміщенні Нехворощанського Територіального центру. Вони обговорили план заходів, які хочуть провести для односельців та гостей села. І одним з перших буде проведено Андріївські вечорниці. Сюди будуть запрошені гості з Дніпропетровщини та Соколової Балки. 

Нові книги у бібліотеці.

                                                          

    Бібліотека  часто інформує  своїх читачів про нові надходження. Ось і цього разу Світлана Котова підготувала для читачів тематичну поличку «Нові  книги у бібліотеці» Було представлено три книг и різної тематики.

   Читачі з великою цікавістю знайомилися з книгою Володимира Мельниченка «Майстер», видана у Києві 2005 року. Вона присвячена життю і творчості  видатного актора Богдана Ступки.  У книзі вміщені цікаві ілюстрації про видатного актора.

«Поет совісті народу»

     У приміщенні Нехворощанського Територіального центру бібліотекар Світлана Котова провела годину цікавих повідомлень  «До дня нароження Бориса Олійника». Вона розповіла про життя поета, про його літературну діяльність, також була представлена книжкова виставка «Поет совісті народу», зачитані спогади ветерана журналістики Якова Оксюти, який свого часу працював з батьком Бориса Олійника Іллею Івановичем та спогад однокласниці Надії Лисенко, ветерана педагогічної праці, заслуженої вчительки України.

«Над Полтавою – літо бабине»

     Бори́с Іллі́ч  Олі́йник  (22 жовтня 1935, Зачепилівка Новосанжарського району на Полтавщині) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури.  Герой України з 2005. Почесний академік Академії мистецтв України. Член правління Національної спілки краєзнавців України.

«Криниця рідного слова»

   Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845 року в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда.

Драматург, актор, режисер, театральний діяч

Карпенко-Карий створив найзвичніші художні цінності в українській драматургії ХІХ – початку ХХ ст. За словами І.Франка "він був одним із батьків новочасного українського театру визначним артистом та при тім великим драматургом, якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших народів”.

Світлана Котова провела у бібліотеці книжкову виставку – перегляд «Криниця рідного слова» для місцевих читачів. Розповідь була  для них дуже цікавою.

"Війна не має забуття"

      Під такою назвою у бібліотеці було підготовлено книжкову виставку до Дня визволення Полтавщини від німецьких загарбників. Бібліотекар Світлана Котова представила увазі користувачів краєзнавчі  матеріали  про період війни у с Нехвороща. Велику цікавість викликає альбом, де зібрані цікаві матеріали про нехворощан – фронтовиків, про партизан, про нагороди та про жителів села. Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитися з ними.

"Агата Крісті - леді-детектив"

         «Спасибі  тобі,  Господи,  за  моє

 хороше життя

                       і за всю ту любов, яка була мені 

дарована».

                                                                

 Агата Крісті

     

  
    Ага́та Ме́рі Клари́сса Крісті, при народженні Міллер, народилася  15 вересня 1890. Належить до найвідоміших у світі авторів детективної прози і є одним із найбільш публікованих письменників за всю історію людства (після Біблії та Шекспіра). Книги Агати Крісті видані тиражем понад 2 мільярди екземплярів і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Їй також належить рекорд за максимальним числом театральних постановок. П'єса Крісті «Мишоловка»  вперше була поставлена в 1952 році й дотепер безупинно демонструється на підмостках Лондона.

Святе ім’я твоє Вкраїно незалежна

   Перший етап української державності пов’язують з періодом Київської Русі (IX– XIII cm.); далі Галицько-Волинська держава, як правонаступниця Київської держави, потім настав час бездержавності на українських землях і лише за часів гетьмана Богдана Хмельницького Україна отримала свою незалежність у вигляді держави «Гетьманщини». Після цього державність було втрачено аж до початку XX століття, коли було відновлено українську державність і проголошено У HP з власним урядом та владою. Українська національно-визвольна революція 1917-1921 років дозволила в 1991 році заявити українцям про власну державу.

З Україною в серці

Вірш воїнам АТО

Я дивлюсь на світлини бійців,

Щирі посмішки, втомлені очі,

Сиві скроні та безліч рубців…

А мій розум сприйняти не хоче:

Це не сон, не сіндром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме зараз її вояки

Схід країни від зла захищають,

Б’ються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають саме цінне -життя,

України найкращі сини!

31.08.2014

Світлана Олександрова

Володимир Великий та його вплив на економічний і духовний розвиток Київської Русі.

Володимир Святославич - великий князь київський з 980. Син Святослава Ігоревича. Звершив об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі. Запровадив християнство на Русі (бл. 988-989), почав будувати християн. храми і монастирі, заснував школи і бібліотеки. За князювання Володимира  Київська Русь досягла найбільшої могутності. Це була централізована християнська імперія з усталеним місцем в європейській політиці. Після смерті православна церква канонізувала Володимира Великого.

Душа тисячоліть шукає себе в слові

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова.  Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив: «Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку. 

Конституція – основний закон моєї держави.

Україно, в паростках надій,

Із широкою, як степ, душею,

В думі сивій, волі молодій —

Переймаюсь долею своєю.

   Відомо, що кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і найважливішим.  Що ж  означає слово «конституція»?

Середні показники грошової оцінки земель населеного пункту с. Нехвороща на 2015 рік

Соціально-економічні перетворення, що відбуваються останнім часом на Україні та в інших пострадянських країнах, призвели до радикальних змін у життєдіяльності суспільства. Відбулася певна трансформація соціальної системи й, зокрема, багатьох соціальних зв'язків.

Стан Української держави свідчить про те, що країна має гостру потребу в «соціальному оздоровленні». Соціальна хвороба визначається багатьма ознаками. Це - зріст злочинності, економічне неблагополуччя багатьох регіонів, соціальна апатія, втрата віри у своє майбутнє й майбутнє Батьківщини, родинне неблагополуччя, збільшення кількості розлучень і дітей-сиріт, психічних і соматичних захворювань та багато чого іншого.

Багато з людей перебувають у розгубленості. У суспільстві відбувається різке майнове розшарування. Маси людей приречені на злидарське існування. Соціальна нестабільність викликає в суспільстві тривогу за майбутнє, за життя дітей, породжує психічне неблагополуччя, озлобленість й агресивність. В країні вже довгий час смертність переважає над народжуваністю, зростає кількість дитячих захворювань, знижується тривалість життя. І це далеко не весь перелік тривожних симптомів, що є свідченням соціального нездоров'я нації.

Хоч і останні події на політичній арені країни дали певну надію на «краще майбутнє» для своїх громадян, та поки що це лише нічим не підтверджені висловлювання та обіцянки політиків, які тримаються на довірі громадськості.

Таким чином, відволікаючись від політично забарвлених методів впливу на громадськість та державного регулювання соціальної сфери, хочеться розглянути й інші, можливо більш довготривалі, проте не в меншій мірі ефективні заходи соціальної роботи. Тобто, хочеться загострити увагу на її методах і механізмах, а також розглянути питання впровадження їх в сучасній українській дійсності.

Земля, по якій ми ходимо

                         

                           Земля батьків завжди зі мною.

Її не зраджу, не продам.

Тебе, Оріль, ношу з собою,

 Покірний тихим берегам.

                              

  Білокінь І.

Таланти землі моєї

Здавна Нехвороща славилася своєю багатою історією та талановитими людьми. Серед односельців є і заслужена артистка України Анна Лісновська (Кошельник), запис голосу  якої знаходиться у архіві Золотого голосу України. На протязі багатьох років вона жила і працювала у Харкові, бувала на гастролях за кордоном. Володимир Солодовник – заслужений художник Росії, пейзажист.  Часто виставки його картин проходять за кордоном.  Він дуже любить своє село і тугу за ним переносить на полотно. У його творах ми знаходимо знайомі нам ще з дитинства  краєвиди села.  А ще у нас живе талановита молодь: Валентина Балабас, Віта Котенко,  Катерина Москаленко, Поліна Карюк. Вони брали участь у різних районних, обласних,республіканських конкурсах та неодноразово ставали  їх переможцями, мають різні нагороди.

Українська діаспора в Європейських країнах

Світ схожий на книгу, і той, 

хто знає тільки свою країну,

прочитав у ній лише першу сторінку.

Фужере де Монброна

Україна одним із пріоритетів свого розвитку визначила інтеграцію в європейське співтовариство.

Історичні корені Євросоюзу сягають післявоєнного періоду середини ХХ сторіччя. Так, після Другої світової війни західноєвропейські країни поставили перед собою питання майбутнього Європи, що, власне, і вважається початком європейської інтеграції. На той час інтеграція була єдиною відповіддю, яку знайшли політики та дипломати. У період 1945-1950 років кілька видатних діячів, серед яких – Конрад Аденауер, Вінстон Черчілль, Алкід де Гаспер і Роберт Шуман почали переконувати свої народи «увійти до нової ери», де має панувати новий порядок, заснований на спільних інтересах її народів і націй.

Країнами Європи

Любов до Батьківщини не примушує нас заплющувати очі на досягнення іноземців. Навпаки, чим більше ми  любимо  Вітчизну, тим більше намагаємось  збагатити нашу країну скарбами, здобутими не з її надр». Так сказав Вольтер, і ми не можемо не погодитись з його думкою.  Щоб рухатись уперед, потрібно не лише любити Батьківщину, а й знати та поважати своїх сусідів. А ще – вивчати їхній досвід розбудови громадянського суспільства. Українська молодь – за європейський вектор розвитку інтеграції держави. Україна бажає стати повноправним мешканцем давньоєвропейського дому, справедливо вважає, що має на це право. І своєю історією, географічним розташуванням і тим внеском, який наш народ зробив у континентальну справу впродовж багатьох віків свого існування та боротьби. Ми живемо в унісон з Європою, мислимо по-європейськи, у нас спільні ідеали.

Відкриваємо для себе Європу

    Європа – мальовничий континент з цікавою історією. Він дав світу багато видатних учених, винахідників, художників і композиторів, популярних акторів та успішних спортсменів. Сьогодні країни цього старого континенту об’єднані в Європейський Союз.

    Інформацію про шлях українського народу до Європи, його історію, значення та співпрацю з Україною можна було знайти на виставці «Кривавий і тернистий шлях до Європи» біля якої  20 травня  пройшли заходи до Дня Європи. Бібліотекар Яна Котенко провела годину інформації «Відкриваємо для себе Європу». Відвідувачі із цікавістю слухали розповідь про зарубіжні країни, об’єднані у Союз, про їх політичний стан, економічний,  науковий, культурний розвиток. Захід  проведений з метою поглиблення знань  у населення  про життя європейських країн.

День Матері!

Вийшла в степ широкий мати посивіла, 

Виплакала очі від журби вона. 

Біля квітів маку стала й заніміла 

І згадалась знову матері війна. 

Ой вертай, синочку, 

Ой вертай, синочку, 

Хоч на старість гляну в очі голубі… 

Не одну сорочку, не одну сорочку, 

                                                          Не одну сорочку вишила тобі.

Ще довго пам’яттю болітиме війна...

Це на світанку сталося колись.

    Стривожений із муками і жалем,

                  Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,

   Залився болем, плачем, жалем.

Війна назустріч молодому дню

      Із гуркотом і брязкотом котилась,

                      Лавиною металу  і вогню

         На нашу землю й долю навалилась.

Ще довго пам’яттю болітиме війна...

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

                                                       Несе нащадкам спогади свої

Уклін живим, загиблим - слава

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої

     Щороку у місяці травні вшановуємо наших Героїв, які поклали своє життя за українську державність.

Свято сміху

Свято сміху в нас сьогодні

Щиро ми вітаєм вас.

І усмішок тут багато,

І красиво тут у нас.

На нашому святі будуть для всіх

І гумор, і танці, і пісня, і сміх.

Тож дозвольте вас вітати,

І повеселитись, й щастя побажати.

Яких тільки розіграшів цього дня ми не почуємо! А от ображатись не годиться! Адже сьогодні – 1 квітня. Усім відома приказка!  «Квітня – брехня всесвітня». То що ж це за день такий особливий?

Співець правди, краси і добра

Колись давно були страшні часи на Україні. Народ повстав проти польської шляхти. Українські повстанці вночі набігали на польські села і не залишали в живих ні старого, ні малого. Те ж саме відбувалося і з українськими селами. Кров українців і поляків лилася рікою. Одного разу загін під проводом Максима Залізняка захопив польське містечко. Людей зігнали у великий сарай і відклали розправу над ними до ранку. Серед полонених був маленький хлопчик до якого нікому не було діла. На ранок людей вишикувала на базарній площі. Помітивши самотнього хлопчика, Макси Залізняк запитав про його останнє бажання. Дитина відповіла, що просто хоче заспівати. Здивуванню усіх присутніх не було меж. А над площею уже лилася українська пісня… Похилилися чубаті  голови, запанувала тиша. А хлопчик усе співав. Пісня скінчилася, а тиша ще стояла над майданом...

Шевченко на Полтавщині

Щовесни ,коли тануть сніги і на рясті сяє веселка, повні  сил і живої снаги ми  вшановуємо   пам’ять  Шевченка. У  Нехворощанській дитячій бібліотеці  біля книжкової виставки «Уклін тобі, Тарасе!» було проведено   літературний  урок  для читачів  7-9 класів «Шевченко і Полтавщина»,  де читачі познайомилися  з біографією та  творчістю  Т. Г. Шевченка .

Поет пов’язав  в свою долю з долею  України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін. Він виступив зі своїм полум’яним словом на її захист, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази.

«А жінка в світ приходить для любові»

5 березня у приміщенні Нехворощанського територіального центру Клубом  за інтересами  «Надвечір’я»  та Нехворощанською сільською бібліотекою було проведено музично – літературний вечір «А жінка в світ приходить для любові». Бібліотекар Котова С.І. разом із активом Клубу підготувала цікавий сценарій, а бібліотекар Котенко Я.О. представила читачам цікаву книжкову виставку «А жінка в світ приходить для любові» де були представлені матеріали  та книги про відомих жінок України (Катерина Білокур, Марія Башкирцева, Надія Суровцова, Марія Приймаченко), тематичні теки про жінок – односельців: Героїв Соціалістичної праці, жінок – учасників бойових дій у Другій Світовій війні.

«Я ЖИВА! Я ВІЧНО БУДУ ЖИТИ!»

2 березня, у Нехворощанській дитячій бібліотеці  до дня народження Лесі Українки   для читачів 3-4-х класів   був проведений усний журнал «Незламна віра у життя», де діти з цікавістю познайомилися з  біографією та творчістю геніальної поетеси.

Для багатьох школярів вивчення творчості письменника -  це звичайна учнівська  рутина. Познайомив учитель з біографією, вдома зазубрили, вивчили вірш та прочитали твір – і все.

Одначе, є письменники, які на все життя оселяються в наших душах, їх неможливо забути чи «пройти» матеріал і відкласти пройдене десь на потім ,до вступу в інститут чи інший заклад. Ці видатні люди прикладом свого життя спонукають кожну людину ставати кращою, не просто планувати своє життя, а відчувати потребу робити  добро.

"Лебеді материнства"

Бібліотекар Балабан Т М. підготувала та провела відео мандрівку «Життя, як пісня» про життєвий та творчий шлях Василя Симоненка. Мабуть, кожному відомі слова «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину», але не кожен знає, що ця пісня – уривок із поезії Симоненка «Лебеді материнства» .

Вони запали глибоко в душу композитору Анатолію Пашкевичу, який написав музику до цього твору, таку ж прекрасну, як і самі слова.

Герої не вмирають...

    Бібліотекарі Нехворощанської СБФ Балабан Т. М. та Жорняк Є. М. разом із Нехворощанським СБК провели для учнів 9-11 класів годину – реквієм «Герої не вмирають…».

   Захід розпочався тужливою піснею "Гей, пливе кача по тисині", яка стала символом Небесної сотні. Прозвучала розповідь про історію цієї революції: з чого все почалося і якими жахливими подіями закінчилося на даний час. Згадали  загиблих на Майдані. Чимало поранених сьогодні знаходяться у критичному стані в лікарнях Києва. І досі не впізнані тіла поранених протестувальників, які живцем згоріли в спаленому під час штурму «Беркуту» Будинку профспілок. Загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання. Загиблі хлопці своїми життями спокутували цю вину за всіх! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Пам’яті Небесної Сотні

                                                                           “Боротьба не за щастя  вже навіть іде — за життя!

Бо його забирають.

Нас Надія веде, нас ідея веде

За свободу для рідного краю!

   18 лютого бібліотекар Котова С. І. провела у приміщенні Територіального центру села Нехвороща годину пам’яті «Ангели в небо злетіли» за загиблими на Майдані у січні – лютому 2014 року.

Діти за коп’ютерами

   Нехворощанська дитяча бібліотека  впроваджує нові форми роботи. Частими гостями  є молодші школярі, які з допомогою бібліотекаря вивчають та поглиблюють свої навики у роботі з комп’ютерами.  Саме тут багато з них вперше в житті вчилися друкувати на клавіатурі, шукати інформацію в інтернеті  чи грати в ігри.

Допомога бійцям АТО

У зв’язку із подіями на сході України громадяни нашої країни не залишилися осторонь. Всі вони згуртувалися і разом допомагають нашим воїнам. Жителі нашого села теж намагаються внести свій вклад. Вони збирали продукти, одяг, одіяла, гроші. Тітяєва Єфросинія в’яже теплі шкарпетки, сім’я Барановських постійно допомагає нашим воїнам, а також наші користувачі передали теплі шапки, робочі рукавиці, засоби особистої гігієни. Тож маємо надію, що українські громадяни і надалі будуть допомагати бійцям у зоні АТО.  

"Село моє на березі Орелі"

Цікавою та змістовною є співпраця Нехворощанської сільської бібліотеки із місцевим Територіальним  центром по краєзнавству. Саме з його відвідувачами та членами Клубу за інтересами «Тим, кому за…» було проведено годину подорожі у минуле Нехворощі з традиційною назвою «Село моє на березі Орелі».  Багато слухачів вперше дізналися про давню назву річки Оріль, про події, які відбувалися на територіїї нашого села, про Дике Поле, що знаходилося  поруч, про історію Нехворощанського Заорільського чоловічого монастиря та його призначення, про Васильківську фортецю. Година затяглася на дві, а люди все задавали і задавали запитання бібліотекарю.

ПОДВИГ УКРАЇНСЬКИХ ЮНАКІВ ПІД КРУТАМИ – СИМВОЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЧЕСТІ

 29-го січня  Нехворощанською  дитячою бібліотекою   з учнями  7 та 9 класів уроки історії :

 «На Аскольдовій могилі – український цвіт»;  «Подвиг українських юнаків під Крутами – символ національної честі».

«Хто не знає минулого, не вартий свого майбутнього», - говорить народна мудрість. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров,ю і сльозами . Однією з найтрагічніших  її  сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію, як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та  незалежність  Батьківщини ,герої Крут є символом нескореного духу нашої нації.

ХОЧ ВИЄ ЗНОВ ЗИМА ПОРИВОМ ЛЮТИМ,

ТА МИ ДОРОГУ ЗНАЄМ ДО МЕТИ!

ГЕРОЇ  КРУТ… О, НАМ  ЇХ НЕ ЗАБУТИ,

ДЗВЕНИТЬ ЇХ КЛИЧ – НЕВТОМНО ДАЛІ  ЙТИ.

Героїка Крут

Нема любові понад ту,

Що окропила кров'ю Крути.

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михаїла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

Презентація книги

                                                    

  До Дня Соборності України у Нехворощанській  сільській бібліотеці  було проведено презентацію книги Івана Хоми «Січові Стрільці». Книгу присвячено військовому формуванню Січових Стрільців, яке було створене і діяло у складі українських армій за Центральної Ради, Гетьманату та Директорії в 1917 – 1919 рр. на основі  багатого історіографічного і джерельного матеріалу висвітлено створення, організацію командної вертикалі, структуру та всі реорганізаційні процеси. У книзі приділено увагу військово-політичним подіям, які безпосередньо та опосередковано відбувалися за участі стрілецтва і були з ним пов’язані. Цікаво розповідається  про участь стрільців у боротьбі проти збройної агресії більшовицької Росії, а також протистоянні з російською білогвардійською армією генерала А. Денікіна. Книга вийшла  у інформаційно – аналітичній агенції «Наш час» міста Київ  2011 року.

Акт злуки УНР і ЗУНР від 22 січня 1919 р., його історичне значення

     Кульмінацією національно-визвольних змагань українців стало 22 січня 1919 р. — День злуки УНР і ЗУНР. Уже практично з першого дня утворення Західноукраїнської Народної Республіки між урядами УНР і ЗУНР проводились переговори про втілення ідеї соборності.

     1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено попередній договір між Радою державних секретарів ЗУНР та Директорією УНР про "злуку обох українських держав в одну державну одиницю". На засіданні З січня 1919 р. УНРада в Станіславі, куди переїхав весь апарат уряду, одностайно прийняла ухвалу про об'єднання ЗУНР та УНР, в якій, зокрема, зазначалося: "Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення українського народу, проголошує торжественно з'єднання ЗУНР і УНР в одну одноцільну суверенну Народну Республіку".

Робота Нехворощанської СБФ

Нехворощанська сільська бібліотека спрямовує свою роботу на популяризацію літератури  по вихованню у школярів та молоді патріотизму,любові до Батьківщини, до свого народу, поваги до старшого покоління.  Бібліотекарі  намагаються залучати користувачів різної вікової категорії, запрошують на проведення масових заходів. Часто ведуться обговорення проведення того чи іншого заходів, інколи ведуться дискусії відносно назви заходів та їх  видів. При складанні плану  працівники бібліотеки  користуються «Календарем знаменних і пам’ятних дат», а також не забувають про  видатних людей села. Ось і цього року вони обговорювали проведення заходів, що були занесені до плану на 2015 рік та ділилися своїми зауваженнями.

Робота з людьми похилого віку

                                                      

      Книга має унікальну здатність лікувати людські душі. Пенсіонери, ветерани війни – досить значна категорія відвідувачів публічних бібліотек, яка сьогодні має тенденцію до зростання, зважаючи, що населення України старіє. Завдання публічної бібліотеки – створити умови для об'єднання та спілкування літніх людей; організувати дозвілля цих груп користувачів з метою їхньої соціальної адаптації. Діяльність бібліотеки спрямовується на збереження корисної, доцільної активності таких людей, створення для них сприятливого психологічного мікроклімату.

Цар Плаксій та інші казкові герої Василя Симоненка

Нехворощанською дитячою бібліотекою для учнів 1-5 класів була проведена відеомандрівка «Цар Плаксій та інші казкові герої Василя Симоненка»

  Під час відеомандрівки діти ознайомилися з цікавими сторінками життя  В.Симоненка, переглянули ілюстрації до казки і прослухали виразне читання її у виконанні актора, дали характеристику  героям. Метою цього заходу було виховати  почуття доброти, милосердя, взаємоповаги,сміливості.

Щедрий вечір, добрий вечір...

   Разом із Нехворощанським Будинком культури бібліотека провела свято Щедрівки. Бібліотекар підібрала українські народні пісні – щедрівки, вірші про Новий  рік. Учасники привітали з Новим роком жителів села та відвідали установи та організації, розташовані на території Нехворощанської сільської ради.  Не оминули і лікувального закладу, де щедрівників за традицією пригощали національною стравою – варениками із салом, картоплею та капустою.

« ІДУ ДО ВАС ІЗ ЗАБУТТЯ ВОСКРЕСЛИЙ»

 У Нехворощанській  дитячій  бібліотеці  поставлена  книжкова  виставка   присвячена   80  роковинам   В. А. Симоненка.

На  якій  можна  познайомитися з  біографією, літературною творчістю  поета.

В. А. Симоненко  належить  до   представників  українського   руху   шістдесятників  ХХ  століття. Його  творчість  самобутня, непересічна, духовно невичерпна;  глибинно  мудра  і  прониклива.

  Однією з головних тем  творчості  Василя  Симоненка  є розкриття загальнолюдських  проблем, мотивів  болю, любові  і  поваги  до звичайної  людини  чесної, сильної,  чистої  душею, людини, що достойна  так  себе  називати.  Центральною темою  є  любов  до  України,  до   своєї  землі  і  свого  народу.

  Його  творчість  непідвладна  часу.   В. Симоненко  став  гордістю  українського  народу,  його  невмирущою  славою,  історією.