Герой нашого часу

Наш народ пишався тим, що у складні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо  опалене полум’ям війни. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер вони набули нового реального непідробного святого змісту.   

    

  Наразі всім зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це наші хлопці, чоловіки, це мужні воїни, що зі зброєю в руках захищають східний кордон України, це лікарі, які виривають поранених в АТО з лап смерті, ставлять їх на ноги, це волонтери, на плечах яких тримається забезпечення нашої армії продуктами, обмундируванням, медикаментами та багато чим іншим, вкрай необхідним у щоденній ратній роботі солдата. Зрештою,  це всі ті, хто пожертвував хоча би краплиною своїх статків заради України, заради її  майбутнього вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують військові незалежної України. У прагненні підтримки наших відважних вояків єднаються і дорослі, і діти. У Нехворощанській сільській бібліотеці, щоб віддячити  своїм героям-землякам , виразити своє захоплення і вдячність    бібліотекарі організували зустріч з випускником Нехворощанської ЗОШ, воїном АТО Поповичем Олександром Петровичем , Героєм, який був у самому пеклі , боровся за волю та незалежність нашої держави на сході України, захищаючи нашу землю від вторгнення  агресора. З великою радістю привітали відважного односельця в бібліотеці.  

На зустрічі були присутні учні 9-го класу, учитель Бичок А. Г. Ніхто не залишився байдужим до розповіді про  страшні події, які довелося пережити солдатові, про те, як він боровся проти зовнішньої агресії за цілісність України, за її волю, честь і славу,  за народ. Олександр Петрович закликав школярів  любити рідну Україну та бути патріотами своєї держави. Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять загиблих. По закінченні зустрічі діти обдарували захисника квітами і побажали, щоб швидше війна закінчилася і воїнам не потрібно було туди повертатися та залишати своїх рідних у страшній тривозі і постійних переживаннях.