«Тих жахливих часів гіркота»

Палає свіча… Хай палає.
Поєднає нас вона в цей час.
Хай сьогодні спогади лунають.
Пам'ять чиста, світла і велична
Пісня й слово хай єднає нас.

Осінь 1932 року стала для українського народу межею неймовірно жорстокого повсякдення: кому до рятівного житнього хлібу урожаю 1933-го року, кому до миті останнього подиху. Той трагічний час не викорінив остаточно у людей моральних основ. Знаходились і голови колгоспів, які з небезпекою для себе забезпечували громадське харчування, і совісні люди, які були змушені ставати «активістами», і просто односельчани, які гуртом допомагали наскільки було сил ближньому.

Нині називають різні цифри загиблих під час Голодомору – від 5 до 14 мільйонів осіб. Демографічні втрати України співмірні з населенням великої європейської держави. На жаль, точну цифру жертв Голодомору встановити вже неможливо.

Протягом багатьох років бібліотекар Світлана Котова збирала відомості про події 1932 – 1933 років у Нехворощі. У приміщенні бібліотеки  вона представила постійно діючу книжкову виставку «Тих  жахливих часів гіркота» де розмістила спогади односельців  та документи про Голод на Україні. Біля виставки завжди є люди. Бесіди з ними проводить бібліотекар Яна Котенко. Усі з цікавістю знайомляться з матеріалами. Велику допомогу у зборі інформації допомагали учні місцевої школи,  особливо Мирослава Балабан, яка оформила тематичну папку «Голодомор  1932 – 1933 рр».

28 листопада по всій Україні палали свічки пам’яті за вбитими голодом. У бібліотеці кожного року у цей скорботний день теж запалюють свічки та читають молитву за померлих у 1932 – 1933 роках.  А 30 листопада у приміщенні бібліотеки для користувачів пройшла година інформації «Допоки пам'ять в серці не згасає».