Під Крутами пішли в безсмертя

Наприкінці січня кожного року суспільну увагу в Україні привертає епізод, що стався в розпал революційного перелому 1917 – 1920 років – до бою під Крутами. Ця сторінка історії відноситься до тих подій, навколо яких спочатку тісно сплелися правда, вимисел і бажання поєднати минуле і одномоментні кон’юнктурні політичні цілі.

Битва під Крутами – один із важливих сюжетів сучасної української історичної пам’яті, який уже давно перестав сприйматись як рядова історична подія.

Тривалий час подробиці Крутянського бою залишалися невідомими і скоріше нагадували міф: проти багатотисячного більшовицького війська український уряд безжально кинув необстріляну молодь – студентів та гімназистів. Вони хоробро билися, але всі загинули у нерівному бою. І лише через багато десятиліть після виявлення окремих документів і публікацію численних спогадів з’явилася можливість відтворити обставини бою.

Соборна моя Україна

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Уже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний  договір, який увійшов у нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений у Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Для жителів сучасної України цей день є важливим національним святом. Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб!

 

У Нехворощанській бібліотеці було представлено книжкову виставку «Соборна моя Україна», біля якої проведено годину історії.

Шануймо свята свої на святій українській землі

Традиційно, пріорітетними напрямками інформаційної, наукової та культурно-дозвіллєвої діяльності бібліотеки залишаються: краєзнавство, народознавство, історія, художня творчість.   

 Для пізнання свого народу необхідно вивчати його історію, мову, культуру, що впродовж багатьох років творилися  і плекалися від покоління до покоління. Українська нація, постійно перебуваючи в складних умовах етнічного поневолення, виробила раціональну організацію середовища життєдіяльності й забезпечення духовних запитів, створила особливу систему обрядів, звичаїв і вірувань, які складалися і освячувалися віками.

На порозі світлі і радісні зимові свята, вірування тощо. За допомогою поетичного слова і магічного дійства, урочистою обстановкою люди прагнули створити в ці дні вимріяний образ достатку, щастя, злагоди і затишку в оселі.  Використовуючи господарську магію  й обрядові дійства, селянин прагнув закріпити та передати землеробські традиції, нагромаджені впродовж століть, знання і практичний досвід своїм дітям, внукам, щоб забезпечити постійний зв'язок між поколіннями.