Рубен Гальєго. Біле по чорному
Усі ми родом з дитинства.
Дитинство може бути світлим і щасливим, а може – страшним і жорстоким. Рубен
Гонсалес Гальєго – іспанець, народжений у СРСР, паралізований від народження, -
усе своє дитинство провів у радянських дитбудинках для інвалідів. Онук
колишнього генсека Комуністичної партії Іспанії, який народився з діагнозом
ДЦП, перші роки свого життя провів у кремлівській клініці разом з мамою, юною
студенткою МДУ. Якось їй було сказано,
що дитина померла. Хлопчик потрапив у лещата радянської
соціально-забезпечувальної системи, дивом вижив у неймовірних умовах. Через
роки поневірянь по дитбудинках Рубен потрапив за кордон, де знайшов свою матір.
Його особисте життя склалося: він став чоловіком і батьком. Крім того він став
письменником. Своє дитинство він змалював у романі «Біле по чорному». Цю книгу,
написану одним пальцем, не можна читати без сліз, але й не прочитати її не можна.
Автор навчає нас любити людей, не бути байдужими, повертає до вічних цінностей.
У книзі багато сумного, але й багато світла, надії, вдячності. Після всього
пережитого він не став злим, заздрісним, не скаржиться на життя. Газета «Мундо»
написала про нього: «Його 45 кілограмів – це 45 кілограмів оптимізму». Цей
роман перекладався не з іспанської, а з російської мови. У 2003 році за свій
роман Гальєго став лауреатом російської літературної премії «Букер» за кращий
роман російською мовою.
Немає коментарів:
Дописати коментар