Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим
стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної
Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір
разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та
справити гостини.
У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від
хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та
добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою,
танцями, обрядовими іграми. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок,
співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були
щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка»,
«Василь» та «Ряджені».
Такою ж групою щедрували
бібліотекарі Т. М. Балабан і Є. М. Жорняк сумісно з працівниками будинку
культури. Вони відвідали такі заклади, як Нехворощанська сільська рада, дитячий
садок, будинок юнацької творчості, лікарню, філіал аптеки тощо. Щедрівники
співали пісень, роздавали цукерки. Усім присутнім подарували святковий настрій.
Україна - це я! І доки ми, українці, поважаємо і продовжуємо традиції, звичаї свого народу, плекаємо нашу культуру, доки живе Україна. Зараз все рідше (особливо в містах) можна зустріти ряжених щедрівників, які б зі своїми піснями, щедрівками та щирими побажаннями завітали до нашої оселі. То ж як приємно вітати такий завзятий гурт, який несе радість, надію на щастя, здоров'я та добробут!
ВідповістиВидалити