Ще назва є, а річки вже немає,
Усохли верби, вижовкли рови,
І дика качка тоскно обминає
Рудиментарні залишки багви.
І тільки степ, і тільки спека, спека,
І озерявин проблиски скупі,
І той у небі зморений лелека,
І те гніздо лелече на стовпі.
26 квітня 1986 року о 1-23-44 за
київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з
різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі
Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в
повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби
в Хіросімі в 1945 році.
Від вибуху і при гасінні пожежі, що
тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано.
За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були
уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
До цієї сумної дати бібліотекарями
Світланою Котовою та Тетяною Балабан
було підготовлено книжкову виставку та
проведено годину пам’яті «У пам’яті –
гіркий полин Чорнобиля».
Немає коментарів:
Дописати коментар