Плекай свою мову

Моя чарівна, дивна мова

Хто перелічить в ній слова?

Вона прекрасна і казкова,

Весела, щира і жива.

Ми – українці.  Живемо у вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною  державною українською мовою. А мова в нас красива і багата,мелодійна і щира, як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою і щедрістю, веселим характером,а ще мелодійною і чарівною піснею. Бо завжди в Україні співали всі – дорослі і діти,бо з піснею  легше було жити, у рій можна було передати любов і тугу , щастя і радість, свої мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє,а й мислить. І,навіть , коли людина  знає багато мов, вміє розмовляти ними , то думає завжди тільки рідною. .І земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учений  М. Красуський, поляк за походженням, який знав багато мов і міг об’єктивно  й  достовірно  застосувати метод порівняльної лінгвістики, ще  в 1880 році довів, що українській мові щонайменше 7 тисяч років. А відомий сучасник, лінгвіст і педагог  І. Ющук,  також на основі порівняльної лінгвістики,аналізу пам’яток матеріальної і духовної культури українців, науково обґрунтував, що  вона існувала на території нинішньої   України не менш як  три   тисячі років тому.

  Мова не   стоїть     на місці, вона  збагачується словами,змінюється,у ній відображені національні особливості українського народу,його світосприйняття і світорозуміння свій спосіб мислення. І хоч мова наша  дуже давня , та сьогодні вона молода, чарівна і прекрасна, а особливо для нас, українців.

    У  кожного народу  є  своя мова, вона  для  них найрідніша  і найдорожча, кожен народ має право нею думати і  розмовляти. Бо доки народ має мову – є і сам народ,а не стане мови,не буде й народу,тому  що мова -  основна ознака національності. Кожному дорога своя мова  :  полякові – польська, болгарину – болгарська, чехові – чеська,  французові – французька, а українцеві –  українська. І кожен про свою мову скаже, що вона  найкраща,,бо для нього вона найрідніша , він уперше її почув од матері та батька,  вперше   її зрозумів, назвав усі предмети і явища ,свої почуття і  мрії рідною  мовою, тому й залишиться  вона у серці на все життя на все життя. Кожна людина має право розмовляти і мислити рідною мовою. Так і кожна країна має право на державну мову.

    Але   не так було в  Україні. Чарівна родюча земля здавна приваблювала  завойовників. Чужинці чимало разів намагалися загарбати Україну, щоб привласнити  і панувати на ній,бо ж тут і клімат прекрасний, і чорноземи багаті та родючі,і краєвиди казкові…Важко було зберегти щось своє, але народ але народ плекав рідну мову у піснях, баладах, казках  та усній народній творчості і передавав  від роду до роду,щоб не загинула, і як дорогоцінний скарб проносив  усі кривди, які випадали на долю рідної   мови.

  270  років поспіль намагалися знищити українську мову,а разом з нею і український народ, щоб не піднімав голову,а був покірним рабом  без  мови, пісні, думки.

    Скільки  тортур, знущань зазнала рідна  українська мова!!   Інша  не витримала б такого тиску, загинула б, а  українська  мова  -  живе! Сьогодні  вона стала державною, звучить  у світі, її слухають  інші народи .  Наша мова і  пісня  чарує  тисячі людей  своєю  щирістю, зігріває любов»ю  і теплом, голубить ніжною ласкою, оновлюється і збагачується. Сьогодні вона живе, закликає любити свою Україну  і  народ, який проживає на її території.

У Нехворощанській сільській бібліотеці до дня писемності і української мови було проведено бесіду «Плекай свою мову». На ній були присутні учні 6 – 7 класів. Вони ознайомилися з книжковою виставкою та з історією творення нашої мови.

А  МОВА ХАЙ ЖИВЕ, НЕХАЙ СЕРЦЯ  НАМ  ГРІЄ.

БАГАТОЮ ЙДЕ В СВІТ І ЗАВЖДИ  МОЛОДІЄ.

БО В НАС ВОНА ОДНА  -    ЧАРІВНА, СВІТАНКОВА,

І ДРЕВНЯ, Й МОЛОДА – ВЕЛИКА НАША МОВА.