четвер, 19 березня 2015 р.

Співець правди, краси і добра



Колись давно були страшні часи на Україні. Народ повстав проти польської шляхти. Українські повстанці вночі набігали на польські села і не залишали в живих ні старого, ні малого. Те ж саме відбувалося і з українськими селами. Кров українців і поляків лилася рікою. Одного разу загін під проводом Максима Залізняка захопив польське містечко. Людей зігнали у великий сарай і відклали розправу над ними до ранку. Серед полонених був маленький хлопчик до якого нікому не було діла. На ранок людей вишикувала на базарній площі. Помітивши самотнього хлопчика, Макси Залізняк запитав про його останнє бажання. Дитина відповіла, що просто хоче заспівати. Здивуванню усіх присутніх не було меж. А над площею уже лилася українська пісня… Похилилися чубаті  голови, запанувала тиша. А хлопчик усе співав. Пісня скінчилася, а тиша ще стояла над майданом...
                                             

  – Не буде сьогодні ляхам кари! Не буде! Виспівав ти, хлопче, своїм ляхам життя! – вигукнув Максим Залізняк.                                                                                                                                                                            
Не буде ляхам кари! Не  буде ляхам кари! – ехом неслося над площею.
Незабаром площа стала порожня. Там лишився  одиноко стояти лише маленький хлопчик. І тоді він дав обіцянку, що назве свого сина на честь Максима Залізняка Максимом. Але так сталося, що сина він не зміг назвати українським імям, а назвали Тадеєм . І лише  онука було названо Максимом Рильським.
19 березня  ми відзначали 120 років від дня народження Максима Рильського. У Нехворощанському  Територіальному центрі  бібліотекар Яна Котенко провела літературну годину «Співець правди, краси і добра», присвячену  життю і творчості поета. Також у приміщенні бібліотеки вона представила книжкову виставку «Співець правди, краси і добра».



Немає коментарів:

Дописати коментар