Земля, по якій ми ходимо

                         

                           Земля батьків завжди зі мною.

Її не зраджу, не продам.

Тебе, Оріль, ношу з собою,

 Покірний тихим берегам.

                              

  Білокінь І.

    Мальовниче село Нехвороща, що розляглося на правому березі Орелі. Має воно багату і цікаву історію. З давніх давен жителі Нехворощі боронили свої землі від татаро  монгольської навали, довгий час знаходилися під владою Речі Посполитої, пережила багато інших історичних подій. За часів кріпацтва лишалася козацькою вольницею. Про ці та інші події із життя рідного села йшла мова на годині краєзнавства «Земля, по якій ми ходимо», що пройшла у приміщенні бібліотеки 18 червня. Із затамованим подихом учні місцевої школи (класний керівник Ірина Діденко) слухали розповідь бібліотекаря Світлани Котової про похід князя Ігоря та його полон, про загадкову річку Каялу, про Васильківську фортецю, про Великий Голод та події Другої cвітової війни. А потім Ірина Діденко запропонувала учням заспівати «Пісню про Нехворощу» на слова місцевого поета Білоконя І. Є., музику до ж неї написала сама Ірина Олександрівна.