понеділок, 29 червня 2015 р.

Конституція – основний закон моєї держави.



Україно, в паростках надій,
Із широкою, як степ, душею,
В думі сивій, волі молодій —
Переймаюсь долею своєю.

   Відомо, що кожна держава, окрім своїх символів (гімну, прапора та герба), має ще й Конституцію. Цей документ є першорядним і найважливішим.  Що ж  означає слово «конституція»?

   Слово «конституція» в перекладі з латинської мови означає «устрій», «установлення». Згодом цим словом став називатися звід основних законів держав.
Конституція визначає головний порядок у державі та права її громадян.
   Кожна держава має свою конституцію і вважає її найціннішим документом. У цьому документі закладено основу держави — її суспільні й національні цінності, життєво важливі права та свободи громадян. Конституція — це гордість країни, день її прийняття вважається великим святом.
   Конституція України — звід найголовніших законів нашої держави. Її було прийнято 28 червня 1996 року.
   Шлях становлення Української державності довгий і тернистий. Отже, й історія нашої  Конституції також тривала.
   А бере вона початок ще з часів Київської Русі.
   XІ століття Київська Русь. Часи князювання великого, могутнього Ярослава Мудрого. Ним було складено «Руську правду» — перший державний документ, який визначав права всіх верств суспільства у князівстві. Нині відомо близько 106 списків цього документа, зроблених протягом XIII—XVII століть.
   Протягом XIII—XVII століть у містах України, Білорусі запроваджується Маґдебурське право. На його основі в містах почали створюватися органи місцевого врядування — магістрат. Громадяни звільнювалися від феодальних повинностей, і суспільне життя міста відтепер визначала громада.
   У 1710 році відомий український гетьман Пилип Орлик склав першу демократичну Конституцію, повна назва якої була такою: «Пакти і конституції законів і вольностей Війська запорозького». Цей документ уперше встановлював державний суверенітет України й визначав її кордони.
   29 січня 1918 року в IV універсалі Української Центральної Ради було проголошено створення Української Народної Республіки.
    29 квітня того ж року на сесії Центральної Ради було затверджено Конституцію Української Народної Республіки.
   Автором її став Михайло Грушевський.
   За часів існування Радянського Союзу було прийнято чотири конституції, що поширювалися і на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР).
   А 24 серпня 1991 року Україна заявила світовій спільноті про себе як про незалежну й вільну державу. З того дня наша країна почала свою розбудову.
   З 20 вересня 1994 року Верховною Радою України було створено Конституційну комісію, яка розробляла нову Конституцію нашої молодої держави. І 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла Конституцію України.
   Ось таким довгим, складним і тернистим був шлях створення Конституції України.
    Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
 «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». Ці слова належать видатному українському мислителю двадцятого століття В’ячеславу Липинському, людині, яка присвятила все своє життя розбудові української державності України,  Саме нам утілювати в життя мрії і сподівання попередніх поколінь.
Розквітай, прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя.
Хай лунає мова солов’їна,
Пісня неповторная твоя.

    Бібліотекар Світлана Котова представила користувачам  книжкову виставку «Конституція – основний закон моєї держави, а бібліотекар Тетяна Балабан провела бесіду  про історію створення Конституції, основні її засади. Ці заходи були проведені з метою виховання почуття патріотизму до своєї держави, українського народу.

Немає коментарів:

Дописати коментар