Мова наша солов’їна

НУ ЩО Б, ЗДАВАЛИСЯ, СЛОВА…

СЛОВА ТА ГОЛОС – БІЛЬШ НІЧОГО. 

А СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ – ОЖИВА,
ЯК ЇХ ПОЧУЄ!.. 

21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошено в 1999 році на загальній конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної та культурної багатоманітності.

Носієм національної духовності народу є мова – одне з багатьох див, створених людьми.

Наші предки залишили нам у спадок найбільше, найсвятіше і найдорожче багатство – Слово. Оте калинове і джерельне, яке протягом століть передавалося від батьків до дітей, як вічний оберіг національної культури, історії та духовності.

Людина може володіти багатьма мовами, але найкраще, найдосконаліше вона повинна знати рідну, адже вона – це той чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші та найніжніші струни людської душі.

23 лютого бібліотекар дитячого відділу Є. М. Жорняк провела з групою читачів  інформаційно – літературну   годину до  Міжнародного  Дня рідної мови.

 

    Тож любіть свою мову та оберігайте її, адже вона свого роду душа народу: немає мови – немає народу!