Хотіла б я піснею стати

25 лютого виповнюється 145 років   від  дня  народження Лесі Українки.

У Нехворощанській бібліотеці дитячого відділу поставлена книжкова виставка «Я жива! Я вічно буду жити!»

Є. М. Жорняк провела з учнями  3-го класу літературну годину «Хотіла б я піснею стати», де діти ознайомилися з життєвим  та  творчим шляхом  поетеси, а також  з казкою «Біда навчить».

Діти з цікавістю обговорювали казку та роздивлялися ілюстраці.

Велике кохання Лесі Українки

У Нехворощанському Територіальному центрі С. І. Котова провела годину інформації для членів клубу за інтересами «Надвечір’я».  Люди з захопленням слухали цікаві  факти з біографії поетеси. Була представлена книжкова виставка «Пишу – значить існую». Після закінчення заходу люди ще деякий час жваво обговорювали життєвий шлях поетиси, а Валентина Куліш прочитала вірша «Сон», який пам’ятала ще зі школи.

Мова наша солов’їна

НУ ЩО Б, ЗДАВАЛИСЯ, СЛОВА…

СЛОВА ТА ГОЛОС – БІЛЬШ НІЧОГО. 

А СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ – ОЖИВА,
ЯК ЇХ ПОЧУЄ!.. 

21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошено в 1999 році на загальній конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної та культурної багатоманітності.

Крути – символ пам’яті народу

Вічна слава героям котрі полягли у нерівному бою під станцією Крути! Хоч бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, але для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України...

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій. Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Кларнет світодайний Павла Тичини

27 січня 1891 року народився український поет Павло Тичина. Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей талантами. Рясно впала Божа благодать і на Павла Тичину. Поет був надзвичайно талановитою людиною :  він вільно володів п’ятнадцятьма мовами , чудово малював , грав на  кількох музичних інструментах, був прекрасним співаком і диригентом , писав музику. Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, в цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав іскру Божу хлопця. А ще, можливо, доленосний вибір зумовлювався тим , що слово має здатність відтворювати світ всіма засобами мистецтва: слово може і змалювати, і озвучити, і розказати.

Пам’ять наша та, що не вмирає

 Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину

І нам історію творить.

22 січня Україна відзначає знаменну дату в історії становлення української державності – День Соборності України. На площі перед Софією Київською відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.    Саме цій знаменній події і було  присвячена подорож в історію, яка була проведена у вигляді відеомандрівки бібліотекарем  Т. М. Балабан. А Я. О. Котенко підготувала книжкову виставку «Пам’ять наша та, що не вмирає.», на якій було представлено відповідну літературу. Усі бажаючі могли з нею ознайомитися.

Цей захід поглибив знання відвідувачів про історію виникнення свята Соборності України, викликав патріотичні почуття та повагу до рідної країни.

Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я.

Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.

У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, обрядовими іграми. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».